Артур Рембо "Варвар"

January 9, 2021

(з французької поезії)

Давно, за днями і порами року, і - за людьми, і - за краями.

Майва сирого м'яса на шовкові морів й арктичних квітів;

(їх же нема). Очунявши від старих фанфар геройства,--

яке все ще вдаряє в серце і в голову, --подалі від старих убивць.

-О! стяг сирого м'яса супроти єдвабу морів й арктичних квітів;

(вони ж бо не існують). -Блаженство! Живі вуглинки, що дощать у нападах морозу.--

Блаженство!-- вогники у дощі вітру діамантів,

що землі серцем викинуті й навічно обвуглилися для нас,

--О світе! (Далеко від старих відступів і старих пломенів, які ще чуються, які ще відчувають.)

Вогонь і піна. Магічне коливання прірв і дзенькіт бурульок по зірках.

О, блаженство, О, світе, О музико! І форми, піт, очиці, й волосся довге проплива отам. І білі сльози, які закипають, --

О блаженство! -- і жіночий голос, що сягає ден вулканів

і печер арктичних вод морів. Ознака...

Переклад з англійської - Івана Петришина

Something wrong with this poem?

Replies are closed for this poem.

See what makes your poem unique — its voice, energy, themes, and the literary traditions it draws from.

Comments (0)

No comments yet. Be the first to share your thoughts.